-
1 роздум
чthought, reflection, meditation; contemplationпісля довгих роздумів — upon second thoughts, after contemplations
-
2 роздум
міркуванняроздумі -
3 роздумі
одумроздум -
4 роздум
міркуванняроздумі -
5 роздум
-у; = розду́ма, -иразду́мье, размышле́ние; помышле́ние -
6 роздум'я
разду́мье -
7 роздум
-
8 роздум
ფიქრი, განსჯა, მსჯელობა -
9 роздум
одум -
10 одум
роздумроздумі -
11 одум
роздумроздумі -
12 განსჯა
роздум, розумування, міркування; думати, роздумувати, міркувати -
13 მსჯელობა
роздум, розумування, міркування; думати, роздумувати, міркувати -
14 раздумье
-
15 размышление
разважанне; разважаньне; роздум* * *ср. -
16 deliberator
n1) схильний до роздумів; «філософ»2) учасник дискусії* * *n1) див. deliberate II + - or схильний до роздумів, до розмірковувань -
17 meat
1. n1) м'ясо2) заст. їжа3) перен. пожива для роздумів; зміст, суть4) м'якоть5) амер. здобич6) амер., розм. улюблене заняття7) довірлива людина, простакgreen meat — овочі, зелень
2. v1) забезпечувати харчами; годувати2) скуштувати їжу, поїсти* * *I [miːt] n1) м'ясо forced meat фаршred /brown/ meat — чорне м'ясо (яловичина, баранина)
white meat — біле м'ясо (свинина, телятина, курятин;)
2) їжа; пожива для роздумів; сутність, суть3) aмep. м'якоть4) icт. їда5) aмep.; миcл. здобич; переслідуваний звір6) aмep. улюблене заняття, green meat зелень, овочіII [miːt] v; діал.1) постачати їжею, провізією; годувати2) покуштувати, вкушати їжу -
18 phrontistery
n книжн., ірон.місце для занять і роздумів* * *n,місце для занять, роздумів -
19 феноменологія
ФЕНОМЕНОЛОГІЯ - термін, здебільшого використовуваний нині для позначення започаткованого Гуссерлем філософського руху, головною метою якого було проведення безпосереднього споглядально-рефлексивного дослідження феноменів свідомості на рівні точної науки та розробка відповідного йому методу аналізу предметно-смислових структур людського світоусвідомлення. Сам термін "Ф." з'являється у XVIII ст., коли швейц.-нім. математик і філософ Ламберт (1728 - 1777) у кн. "Новий органон" (1764) використав його як "теорію ілюзій" для іменування тієї частини своєї гносеології, котра відмежовувала істину від хиби. Кант використав слово "Ф." лише двічі, але надав поняттю "феномен" ширшого значення, що мало своїм наслідком інакше розуміння Ф. У XIX ст. цей термін в основному пов'язується з працею Гегеля "Феноменологія духа" (1807), у якій простежується розвиток свідомості від "чуттєвої вірогідності" до "абсолютного знання". Надалі значення поняття "феномен" розширюється, воно стає синонімом "факту" чи будь-чого спостережуваного суб'єктом явища, а термін "Ф." завдяки працям Гамільтона, Гартмана, Мейнонга, Штумпфа та інших набуває смислового навантаження, близького до сучасного. Поняття "Ф." виникає у Гуссерля як противага "психологізмові" в логіці й теорії пізнання, як альтернатива "натуралізмові" (позитивізмові усіляких ґатунків) та як протилежність "історизмові" Дильтея. Ф. розглядається Гуссерлем як метод з'ясування смислових структур та зв'язків свідомості, як споглядання тих інваріантних її характеристик, які уможливлюють сприйняття об'єкта та інші різновиди пізнання. З цього погляду основні її характеристики наступні: 1) феноменологічна редукція (або "епохе"), під якою мається на увазі опис актів свідомості у спосіб, котрий є вільним від прийняття теорій та засновків про самі ці акти чи про існування корелятивних їм предметів у світі; 2) ейдетична редукція, через яку завдяки рефлексії про окремішний акт свідомості і з допомогою уявного варіювання певних його рис може бути піддана спогляданню сутність, або ейдос, не просто цього окремішного акту, а будь-якого порівнюваного з ним (напр., бачення як такого); 3) нарешті, феноменологічний підхід бере до уваги процес, завдяки якому предмети конституюються або розбудовуються свідомістю у їхньому пізнанні. Чільними проблемами роздумів Гуссерля у річищі Ф. від початку 30-х рр. стають проблеми подолання соліпсизму та інтерсуб'єктивності основоположень феноменологічної концепції філософії. Мірою розгортання цих досліджень він доходить висновку, що світ існує не для одиничного "Ego", а конституюється у своєму смислобутті спільнотою монад, внаслідок чого завданням Ф. стають роздуми про цей інтерсуб'єктивно значущий світ та спільний у своїх сутнісних структурах для багатьох людей досвід такого світу. На підставі цих роздумів народжується поняття "життєвого світу", світу безпосереднього життєвого досвіду, похідним якого є світ науки. Позаяк феномен життєвого світу виявився наскрізно історичним утворенням, звернення Гуссерля до його осмислення історизує трансцендентально-філософську рефлексію пізньої Ф., методологічні імперативи якої перетворюються на історичну редукцію. Вплив Ф. на сучасну західну філософію був широким і різнобічним. Її екзистенціалістські послідовники, особливо Гайдеггер, Сартр і Мерло-Понті, називали себе феноменологами, водночас відкидаючи такі гуссерліанські риси Ф., як бачення філософії як "точної науки", орієнтація на розробку теорії пізнання, методологічна вимога "епохе" та визнання трансцендентального "Ego". На основі філософської спадщини Гайдеггера розробляються також концепції герменевтичної Ф. Її основними постатями стають Гадамер, який в онтологічній площині розробляє герменевтичні проблеми в царинах естетичної, історичної та мовної свідомості, та Рикер, котрий досліджує питання "прищеплення" герменевтичної проблеми до феноменологічного методу на трьох стратегічних рівнях: семантики багатозначних (символічних) виразів (теорія пізнання), рефлексії (методологія) та на рівні людського існування (онтологія).С. Кошарний -
20 роздума
-и; см. роздум
См. также в других словарях:
роздум — у, ч. 1) перев. мн. Думки, міркування з приводу чого небудь. 2) Те саме, що роздумування 1). •• Без ро/здумів не думаючи, не вагаючись. 3) Стан заглиблення у власні думки. •• В ро/здумі (ро/здумах) в задумливому стані; задумливо. 4) Твір або… … Український тлумачний словник
роздум — [ро/здум] му, м. (ў) м і, мн. мие, м іў … Орфоепічний словник української мови
роздум — (стан заглиблення у свої думки), роздумування, розмисел, медитація Пор. вагання … Словник синонімів української мови
роздум — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
роздум'я — іменник середнього роду рідко … Орфографічний словник української мови
Стеценко, Владимир Иванович — Владимир Иванович Стеценко Полное имя Владимир Иванович Стеценко Дата рождения 1 февраля 1941(1941 02 01) (71 год) Место рождения Донецк … Википедия
роздумливий — а, е. Схильний до роздумів (у 2, 3 знач.). || Якому властиві задушевність, роздум (у 1 3 знач.) … Український тлумачний словник
розмишляти — я/ю, я/єш і рідко розми/слювати, юю, юєш, недок., розми/слити, лю, лиш, док. 1) Вдаватися до роздумів про що небудь, обдумувати щось; роздумувати. || перев. док. Дійти якогось висновку після деяких роздумів. 2) тільки недок., рідко. Розуміти що… … Український тлумачний словник
Oleksandr Moroz — speaking in 2003. Chairman of the Verkhovna Rada In office 6 July 2006 … Wikipedia
Alexander Moros — Olexandr Moros im Jahr 2003 Olexandr Olexandrowytsch Moros (ukrainisch Олександр Олександрович Мороз, wiss. Transliteration Oleksandr Oleksandrovyč Moroz; * 29. Februar 1944 in Buda, Oblast Kiew) ist ein ukrainischer Politiker. Er ist seit 1991… … Deutsch Wikipedia
Olexander Moros — Olexandr Moros im Jahr 2003 Olexandr Olexandrowytsch Moros (ukrainisch Олександр Олександрович Мороз, wiss. Transliteration Oleksandr Oleksandrovyč Moroz; * 29. Februar 1944 in Buda, Oblast Kiew) ist ein ukrainischer Politiker. Er ist seit 1991… … Deutsch Wikipedia